Денис — військовий 111-ї бригади ТрО, оператор безпілотників і музикант, який дотримується веганства вже дев’ять років. Свого часу його надихнули улюблені музиканти з гурту «Brutto», і відтоді ці переконання пройшли перевірку і БЗВП, і позиціями, де немає доступу ні до магазину, ні до холодильника.
Розпитали Дениса про службу, їжу, яка «прилітає» прямо на позицію, а ще записали рецепт «Наполеона» з лаваша.
Музика була і є моєю пристрастю
До повномасштабного вторгнення я навчався, займався музикою — це була і є моя пристрасть. Граю ще із сьомого класу: спочатку був шкільний гурт, потім у 2018 році створили гурт «Bezlad». До 2023-го ми активно гастролювали, зокрема й за кордоном.
Зараз у мене є проєкт «Турбота» — це поп-панк, де я сам пишу музику й тексти.
Мене мобілізували наприкінці 2024 року. Служу в 111-й бригаді ТрО. Займаюся безпілотниками: працював із FPV, з дронами на оптоволокні, а зараз працюю на «Вампірі». Це важкий коптер. Возимо ним посилки на позиції: провізію, інші дрони, паливо.
Веганство — це значно більше, ніж просто харчування
Перейти на веганство мене надихнули улюблені музиканти — я був фанатом гурту «Brutto». Я цікавився біографіями учасників і прочитав, що двоє з них — вегани.
Вони не були стереотипно худими — навпаки, були повними сил, виступали на сцені й загалом займалися спортом. Мені стало цікаво, чому вони перейшли на веганство. Причина була етична — переконання, що тварини мають право на життя без болю і страждань, а люди не повинні використовувати їх як річ, їжу, одяг чи розвагу.
Далі я почав глибше занурюватися в тему: читав книжки, дивився документальні фільми, слухав лекції. Я зрозумів, що наше харчування значною мірою пов’язане зі звичкою, яку важко побороти. Якщо різко змінити харчування, це може бути психологічно дуже стресово. Тому спочатку я просто не їв м’яса кілька місяців, потім близько восьми місяців був вегетаріанцем.
Вперше про веганство я почув у 2016 році, а вже 1 серпня 2017-го перейшов на веганство — цю дату добре запам’ятав. Скоро буде ювілей.
Я їм тільки рослинну їжу. Але веганство — це не тільки про харчування, а ще й про відмову від продуктів експлуатації тварин загалом: косметики, яку тестують на тваринах, хутра тощо. Тобто ти не підтримуєш цирки чи зоопарки, де експлуатують тварин.
У безвихідній ситуації з’їсти щось невеганське — це окей
БЗВП — це в цілому найважчий етап, коли в тебе мінімум свободи. Саме тоді найбільше виручила організація «Кожна тварина». Вони розробили веганські пайки для військових. Можна заповнити форму й отримати безкоштовно. Пайки або готові до вживання, або сублімовані: заливаєш водою і їси. Я міг комбінувати те, що давали на БЗВП, і додавати вже приготований соєвий гуляш до картоплі й салату. Таким чином і виживав.
Мої давні друзі, люди, яким подобаються відео, що я роблю в TikTok – всі пропонували щось надіслати. І бабуся дуже допомагає — відправляє або готує, підтримує.
Було кілька разів, коли на БЗВП я їв невеганську їжу, бо по суті нічого не було. Приходиш із полігону після важких навантажень і думаєш: чи стягну я завтра полігон, якщо посилка прийде через три дні. Це був невеганський шоколад, макарони із салатом із крабових паличок. А потім прийшла посилка від друга, посилка від «Кожної тварини» — і все, я їв так, як хотів.
В безвихідній ситуації з’їсти щось невеганське, а потім повернутися на веганство — це окей, моя така думка.
Повноцінне веганське харчування у війську завжди потребує додаткових зусиль — треба трохи продумати все наперед, бо в армії не можеш просто в будь-який момент піти в магазин і купити щось.
Загалом є два формати постачання їжі на підрозділ: можна отримувати або сухпайок, або продукти — і тоді сам готуєш там, де проживаєш. Звісно, серед цього є веганська їжа: фрукти, овочі, крупи, сік, томатна паста, кетчуп чи гірчиця. Можуть горіхи видавати. Зазвичай є доступ до жирів і вуглеводів. Білок я отримую у вигляді соєвого гуляшу: купую трохи наперед, щоб можна було замочити, заморозити і приготувати. Або тофу, або якісь веганські ковбаси.
У плані солодкого є чимало опцій у супермаркетах. Існує навіть сайт «Веган Відповіді», там можна перевіряти продукти за категоріями. Ну і спільноти, чати — у мене багато друзів-веганів, і саме через них я дізнаюся про нові опції.
«Пайок може бути модульним»
Я думав про те, як можна було б організувати веганське харчування у війську без значного збільшення витрат. «Кожна тварина» вже розробила такі пайки разом із професійним нутриціологом, щоб вони відповідали вимогам за калорійністю та кількістю білка. Вони комунікували з Міністерством оборони, їздили на зустрічі. Зробили велику частину роботи.
Але хтось може сказати, що окремий веганський пайок може бути нецікавим м’ясоїдам. Можна було б зробити пайки модульними. Наприклад, суп чи інша страва могли б бути пісними, а м’ясо можна було б додати окремо. Печиво може бути пісним і водночас смачним. Це взагалі не проблема.
Якщо я сидітиму на позиції в такому світлому веганському майбутньому, подзвоню побратиму: «Ти отримав пайок — поклади мені те, те, те». І все. А якщо дрон збивають, не я плачу за це зі своєї кишені: беруть інший пайок і відправляють.
З моїми продуктами такого не траплялося, але моїм побратимам не пощастило: через кілька днів після того, як я пішов із позиції, дрон із посилкою для них збили — з дорогими сигаретами, блоками та їжею.
Завжди важко пройти перший етап
Завжди важко пройти перший етап, коли ти не знаєш, чи зможеш харчуватися по-веганськи на бойових. Побратими кажуть, що може бути таке, що доведеться їсти що завгодно. Я це розумію і погоджуюся, тому що це війна: я маю виживати й водночас працювати.
Були й жарти, але по суті це часто упередження, що веганам може не вистачати енергії на війні. Я до них звик. Я стійко стою на своїх позиціях щодо веганства, зокрема етичних. Це річ, яка перевірялася роками, різними умовами та життєвими обставинами. Жарти мене не зачеплять.
Мої однолітки були упередженими, але з’явився побратим, який допомагає мені готувати. Йому 47 років. Він може повністю приготувати мені веганський обід, якщо має на це сили. Інші побратими теж допомагають: не тільки жартують, але й ходять по супермаркетах і шукають мені мої веганські йогурти.
Рецепт веганського “Наполеона”
Інгредієнти:
- Лаваш круглий тонкий — 10 шт (упаковка ~180 г)
- Кокосові вершки (кокосове молоко) — 1 банка (~400 мл)
- Вода
- Манна крупа
- Кокосове масло
- Кокосова стружка — для обмазування торта
Приготування:
- Тонкі лаваші підсушити в духовці (на кожній стороні, до легкої рум’яності).
- У каструлю вилити кокосові вершки, додати воду.
- Довести до кипіння на плиті.
- Манну крупу вводити поступово, постійно помішуючи віночком, щоб не було грудочок — варити до загустіння, як заварний крем.
- Зняти з вогню, додати кокосове масло, розмішати до однорідності.
- Дати крему трохи охолонути.
- Кожен підсушений лаваш промазати кремом і скласти шарами один на одного.
- Готовий торт обмазати кремом з боків і зверху.
- Обсипати весь торт кокосовою стружкою з усіх боків.
- Дати настоятися, щоб коржі просякли кремом.
Записала: Віта Корнієнко
